Використання щільника Єнтера при виведенні маток

Стаття опублікована у журналі «Бджоляр» №1 за 2013 рік.

Сайт: bjolar.com.ua/

У 80-ті роки ХХ сторіччя, на конгресі Апімондії у Варшаві, німецький пасічник Карл Єнтер представив штучний щільник (ШЩ) з розбірними комірками, який дає змогу пасічникам − як аматорам, так і промисловцям − виводити найбільш високоякісних маток і одержувати маточне молочко без перенесення личинок. Прихильники цього способу одержання маток вважають винахід ШЩ четвертим винаходом у бджільництві після винаходів рамкового вулика, медогонки і вафельниці для виготовлення штучної вощини.

В останні 15 років ШЩ знаходить чимдалі більше прихильників і серед пасічників України. Свідченням цього є зростання попиту на нього.

Головною діючою???? деталлю ШЩ є денце-заглушка, яка підходить до бджолиної комірки, і після того як матка відкладе туди яйце й через три дні з нього виведеться личинка, денце-заглушку з личинкою поміщають у штучну мисочку, з якої бджоли вигодовують матку.

У комплект ШЩ входять такі пластмасові деталі: двостороння коробка з перегородкою посередині із зачатками звичайного щільника (оброблена воском); дно; кришка з продовгуватими отворами, через які можуть пройти лише бджоли (роздільна решітка), та круглим отвором у центрі, що закривається пробкою для ізоляції матки; решітка у формі комірок щільника робочих бджіл, 112−114 денець-заглушок, такої ж кількості чашечок для утворення маточних мисочок і двох штоків для очищення та виштовхування мисочок (фото 1).

 

У перегородці коробки зроблено 112 отворів діаметром 4,4 мм, у які знизу входять денця-заглушки, ввігнуті кінці яких утворюють денця комірок щільника. Після заповнення отворів денцями-заглушками (фото 2) дно коробки закривають, зверху вставляють решітку, яка утворює нижню частину щільникових комірок, та закривають кришку. Зібраний ШЩ повністю нагадує бджолиний щільник, у якому замість воскових комірок є пластмасові розбірні комірки за розміром природних бджолиних комірок. ШЩ Єнтера врізають у якісний щільник для розплоду (фото 3).

Під час першого використання ШЩ чи на початку матковивідного сезону, особливо рано навесні, щільникову рамку та врізаний в неї ШЩ добре поливають цукровим сиропом чи медовою ситою (фото 4) і розташовують її в гнізді материнської сім’ї поряд з останньою розплідною рамкою для освоєння. Через 3–5 днів природний щільник, найімовірніше, буде зайнятий розплодом, а комірки ШЩ будуть підготовлені до засіву маткою. Після цьоого кришку штучного щільника закривають, а в його круглий отвір запускають матку та закривають пробку. У подальшому використанні протягом сезону поливають чи змащують сиропом лише ШЩ.

Щільник з розміщеним у ньому ШЩ поміщають у підготовлений колодязь, слідкуючи, щоб вуличка зі сторони кришки штучного щільника обов’язково була завширшки 10 мм (фото 5), що дає змогу бджолам вільно ходити до матки через продовгуваті отвори у кришці. Ізольована таким чином матка вимушена відкладати яйця в комірки ШЩ, засіваючи й ті комірки, денцями яких є торці пластмасових заглушок. Через 4–8 годин, найімовірніше, щільник буде засіяний яйцями. Після цього його виймають, відкривають пробку і ставлять щільник на місце. Матка переходить на щільники гнізда. Якщо вчасно не випустити матку, то вона буде змушена відкладати в комірку по декілька яєць і вся робота пасічника буде марною.

Через 3,5 доби, зазвичай, комірки ШЩ будуть добудовані воском (фото 6) і в них з’являться личинки, яких бджоли починають годувати в режимі робочих бджіл. Для переведення личинок у режим маточного годування щільник забирають з вулика, заносять у тепле, світле приміщення, відкривають його дно, виймають заглушки-денця з личинками і вставляють їх у тильний отвір пластмасових мисочок. Інколи, на початку користування ШЩ, трапляється, що деякі чашечки не добре тримаються на денцях-заглушках, то в такому випадку необхідно основу мисочки потерти об кусочок воску. Мисочки з личинками закріплюють по 10–12 штук в отвори планок прищеплювальної рамки (фото 7). Отвори планок мають діаметр більший на 1 мм, ніж валик кінчика денця-заглушки, та оброблені розтопленим воском, що дає змогу легко їх вставляти та виймати і водночас вони надійно тримаються в них. Згідно з даними Р. А. Єгошина та Л. Р. Єгошина, які уже багато років використовують єнтерський щільник для промислового одержання маток, на оснащення однієї рамки личинками витрачається 5 хвилин.

Прищеплювальні рамки з личинками переносять у сім’ї-виховательки поміж щільники з відкритим розплодом. В одну сім’ю дають одну прищеплювальну рамку. З личинок, даних на виховання, одержують 80–100% зрілих маточників. На 15-й день після відкладання яєць маткою маточники роздають нуклеусам, а ті, що залишилися, вміщують в універсальні кліточки (фото 8). Матки виходять на 16-ту добу після відкладання яєць.

Очистити пластмасовий щільник для повторного виведення маток досить легко. Його комірки зрошують цукровим сиропом і ставлять у сім’ю. Через 2–3 години щільник буде чистим та готовим до використання. Карл Єнтер рекомендує таким самим чином очистити заглушки і мисочки. Проте краще чашечки попередньо очистити дерев’яними чи пластмасовими пристосуваннями від залишків старих коконів вручну (фото 9) або за допомогою шуруповерта (фото 10). За наявності на пасіці хвороб розплоду денця-заглушки та чашечки необхідно продезінфікувати намотаним на пінцет ватяним тампоном, намоченим у дезрозчині (2–5% лугу їдкого натру????). Роботу виконують в гумових рукавичках. Особливо ретельно треба обробити ввігнуті поверхні заглушок, які утворюють денця, як бджолиних, так і маточних комірок. Після дезінфекції всі деталі щільника промивають водою та просушують (фото 11). Під час усіх робіт з очищення комірок та інших деталей щільника неприпустиме їх кип’ятіння. Деталі починають деформуватися за температури +80°С.

При використанні ШЩ для одержання маточного молочка необхідно відбирати прищеплювальні рамки з прийнятими личинками для відбору молочка у віці 68–72 години, коли воно в маточнику найвищої якості. Використання пластмасового щільника дає змогу вирахувати оптимальний час відбору молочка до 1–2 годин.

Єнтерський щільник, як і інші відомі аматорські способи, дає змогу підготовляти на маточне виховання личинки без перенесення. Але за цього способу, на відміну від інших, бджолам не потрібно перебудовувати бджолині комірки в маточні. Денце-заглушка з личинкою єнтерського щільника легко переставляється із бджолиної комірки в маточну мисочку.

Підготовка личинок на маточне виховання з використанням ШЩ дуже зручна для пасічників-початківців, які не володіють навиками перенесення личинок спеціальним шпателем, та для пасічників з вадами зору.

Проте найважливішою перевагою щільника Єнтера є те, що в режим маточного виховання переводять наймолодших личинок у віці кількох годин. Перенести ж шпателем таких личинок дуже складно, бо вони не підлиті молочком.

Приблизний графік робіт при використанні пластмасового щільника

День

Дата

Час

Роботи

1

07.05

08.00−09.00

15.00−16.00

У племінній сім’ї знайти матку і помістити в ШЩ.

Контроль відкладання яєць, зняття кришки-решітки, щоб матка вільно вийшла в сім’ю

2

10.05

17.00−21.00

Видалення ШЩ з вулика. Перенесення личинок в прищеплювальні рамки для роздачі на виховання

5

12.05

До вечора

Контроль прийому личинок на виховання

15

22.05

До 17.00

Роздача маточників у безматочні нуклеуси або ізоляція в кліточки


На сьогодні недоліком використання ШЩ можна вважати деяку трудомісткість, пов’язану з відшукуванням матки, її перенесенням у ШЩ та випусканням звідти. Але успіх завжди не забариться, якщо дотримуватись усіх азів технології виведення маток. Ось як відгукуються про цей щільник матковивідники-промисловці Ратмир та Леонід Єгошини: “Освоївши технологію із єнтерським щільником, а також випробувавши всі незручності зі щепленням личинок за допомогою шпателя, тепер ми навіть не мислимо процес виведення маток без цього обладнання”.

На мій погляд, використання ШЩ на пасіці дає змогу одержувати однокаліберних найвисокоякісніших маток. Проте, пасічники завжди повинні пам’ятати, що найсучасніший спосіб одержання личинок може гарантувати високу якість маток лише в сукупності з якісним рівнем годування личинок сім’ями-виховательками.

Василь Гайдар

Успіху й терпіння… усім колегам, що творять ж. «Бджоляр»!


Підписка на новини!