Травень – найкраща пора для формування відводків

Стаття опублікована у журналі «Бджоляр» №5 за 2013 рік.

Сайт: bjolar.com.ua/ 

З початком активного сезону перед пасічниками зазвичай постає завдання відновлення чисельності пасіки та виправлення невдало перезимувалих сімей. Про те, яким чином це можна зробити, зокрема було опубліковано в журналі «Бджоляр» №0 за 2012 рік у статті наших німецьких колег «Створення нових сімей шляхом поділу слабких сімей». На сьогодні це завдання набуло особливої актуальності у зв’язку з важким та тривалим періодом цьогорічної зимівлі. Тому пропонуємо увазі читачів журналу нові матеріали на цю тематику – з досвіду польських пасічників. Ось що пише доктор Станіслав Хонько у журналі «Пщелярство» №6 за 2009 рік.

Відводки формують не тільки з метою збільшення чисельності пасіки, але й для ліквідації ройового стану бджолиних сімей, підсаджування особливо цінних маток, а також при певних методах утримання бджіл, що передбачають у своєму технологічному процесі використання відводків.

До складу сформованого відводка повинні входити щільники з розплодом, здебільшого закритим, щільники з запасом меду і перги, матка та бджоли, кількість яких визначається відповідно до наявного у відводку розплоду. Кількість щільників з розплодом залежить від призначення відводка та від часу його формування. Якщо відводок повинен стати самостійною бджолиною сім’єю, то кількість розплоду повинна забезпечити йому принаймні до кінця літа досягнення середньої сили. В цьому випадку, визначаючи необхідну силу відводка, керуються тим, що чим пізніше він сформований, тим більше повинен мати закритого розплоду. Більш ранні відводки можуть мати 2–3 щільники з закритим розплодом, а сформован,і наприклад, у липні – вже 5–6 щільників. Відбираючи для формування відводка щільники з закритим розплодом, варто переконатися, чи немає там занадто багато розплоду, який щойно був запечатаний та впродовж півтора тижня буде вимагати обігрівання і не забезпечить протягом цього часу нарощування сили відводка за рахунок новонароджених молодих бджіл. Якщо до відводка потраплять щільники, повністю (до нижніх планок рамок) заповнені розплодом, то йому необхідно додати стільки бджіл, щоб вони могли повноцінно обігріти цей розплід на всій поверхні щільників.

У відводках повитно бути стільки щільників із запасами меду та перги, щоб їх не потрібно було догодовувати. В крайньому випадку відводки можна догодувати медово-цукровою пастою. Підгодівля сиропом може спровокувати бджолину крадіжку, а в безвзятковий період така підгодівля зазвичай призводить до повного розграбування відводків.

Кількість бджіл у відводку обов’язково повинна забезпечити повноцінний догляд за розплодом. А тому, окрім бджіл, що обсідають щільники з розплодом, які забирають для формування відводка з донорської бджолосім’ї (від якої формують відводок), слід ще додати молодих бджіл з кількох інших щільників. Якщо відводок залишається на тому ж самому точку, то слід врахувати втрату льотних бджіл, які повернуться назад у свою сім’ю. У більшості випадків, якщо є така можливість, ліпше перевезти відводок на віддалений (поза радіусом льоту бджіл) точок. Тоді в сформованому відводку залишаться також і бджоли старшого віку, і його склад тоді буде більш збалансованим (будуть всі вікові групи бджіл). У відводку, що залишається на тому ж точку, залишаться лише молоді бджоли, які не можуть забезпечити навіть відповідну охорону льотка, що часто буває причиною розграбування таких відводків. Винятком у цьому випадку є формування відводків з метою підсаджування дуже цінних маток, яких не можна втратити. Тоді відсутність бджіл старшого віку збільшує ймовірність вдалої підсадки матки.

Відводку можна підсадити плідну матку (часто це є матка від донорської сім’ї, від якої сформований відводок) або молоду неплідну. В другому випадку інколи необхідно відводок підсилити розплодом, якщо період, поки молода матка заплідниться і почне червити, триває ще деякий час. Після формування відводків, а особливо тих, що залишаються на тому самому точку, слід протягом декількох днів поспостерігати за тим, як ведуть себе бджоли на льотках. Висока їхня активність може бути сигналом пасічнику для проведення контрольного огляду на предмет того, чи немає нападки на відводок. Відводки часто грабують «тихо», і то здебільшого донорські сім’ї, оскільки бджоли, які крадуть, мають той самий запах. У випадку бджолиного нападу використовують типові способи боротьби з нею. Якщо неможливо встановити з якого вулика бджоли нападають або на відводок нападає кілька сімей, то залишати його на місці не має змісту. Необхідно його перевезти за межі досяжності льоту бджіл, які нападають.

Є ще один цікавий спосіб формування відводків – шляхом використанням великої кількості бджіл, що залишаються у сім’ях після закінчення головного взятку. Цей спосіб відомий мені тільки теоретично, але вартий випробування. В багатокорпусному вулику після забирання корпусів з медом на гніздо бджолиної сім’ї, яка явно має в надлишку бджіл, кладуть роздільну решітку, а на неї корпус зі щойно викачаними щільниками (для осушення). Після кількох годин забирають цей корпус, який на цей час вже є щільно обсиджений бджолами, та перевозять на віддалений точок (обов’язково!). Там замінюють частину пустих щільників на щільники з розплодом і кормовими запасами, водночас підсаджують матку. Надалі їх доглядають так само, як і інші відводки.

Дуже цікаві технологічні підходи щодо формування відводків, поділу сімей тощо пропонують на бджолярських форумах в інтернеті пасічники, які працювали та отримали дуже цінний досвід на великих промислових пасіках США, Канади та інших країн з високим рівнем розвитку галузі бджільництва.

Так, пасічник з Росії Михайло Куций працював у Канаді на пасіці у 1400 бджолосімей, де бджіл утримували в 10-рамкових багатокорпусних вуликах на рутівську рамку. Він подає таку технологію формування відводків.

Навесні силу сімей не вирівнюють, а всі бджолосім’ї пасіки ділять на три категорії: сильні, середні та слабкі. Сильним сім’ям, бджоли яких обсідають цілий корпус та мають 6–7 рамок з розплодом, зверху ставлять другий корпус, заповнений рамками з вощиною. Через 8–12 днів між корпусами встановлюють роздільні решітки. Через 15–20 днів після встановлення других корпусів ці сім’ї ділять та формують відводки. Для цього верхній корпус знімають та розміщують на новому дні. Матку не відшукують, лише знаходять у якому корпусі є яйця – там перебуває і матка. В інший корпус пізніше підставляють маточник та залишають його на старому місці, а корпус з маткою переносять на нове місце або ж перевозять на інший точок.

Середні за силою сім’ї до цього часу займатимуть цілий корпус. Від таких сімей забирають рамки з розплодом та бджолами, залишаючи в сім’ях по 4–5 щільників з розплодом та старою маткою. З відібраного розплоду формують відводки, перевозять їх на інший точок (де розміщені сім’ї для виведення трутнів) та підставляють 14-денні маточники. Зазвичай по два 5-рамкових відводки розміщують у 10-рамковому корпусі, розділеному на дві половини.

У слабких сім’ях, що мають до цього часу менше ніж 6 рамок розплоду, лише замінюють маток.

Пасічник з Польщі Чеслав Бжезяк у 2003 році також працював у Канаді – на пасіці відомого фермера Тадеуша Пала, яка налічувала на цей час близько 6 тисяч бджолосімей. Пан Бжезяк поділився отриманим досвідом на сторінках журналу «Пчелярство».

На відміну від попередньо описаної технології, Тадеуш Пала з помічниками навесні проводять вирівнювання сили бджолосімей, забираючи розплід у сильніших сімей та підставляючи його слабшим. Кожного року чисельність пасіки збільшують за рахунок відводків. Піся вирівнювання сили сімей невеликі відводки формують на одній рамці з розплоду та бджіл утримують їх у спеціальних 6-рамкових вуликах, в яких і залишають зимувати. Наступного року ці перезимувалі відводки пересаджують у звичайні вулики та ефективно використовують на медозборі. За рахунок щорічного збільшення кількості сімей такими відводками на сьогоднішній день пасіка налічує вже близько 10 тисяч сімей.

Сім’ї, що зимували у двох корпусах, після інтенсивного весняного розвитку ділять навпіл таким чином, щоб кожна продуктивна сім’я перед головним медозбором мала розплідне гніздо лише в одному корпусі. Такий поділ сімей у поєднанні з формуванням відводків (нових бджолосімей) ефективно запобігає входженню сімей у ройовий стан та забезпечує високі результати по медозбору.

Отож, підсумовуючи наведену інформацію, можна сформулювати такі рекомендації щодо формування відводків:

– найкраще формувати відводки на закритому розплоді або ж за наявності відкритих личинок лише старшого віку (старші від трьох днів). На такому розплоді бджоли не можуть закласти рятункові маточники та вивести власну молоду матку, а тому зростають шанси успішного прийому підсадженої матки;

– бджіл у сформованому відводку повинно бути стільки, щоб вони щільно обсідали всю площу розплоду. Але розміщуючи відводок на тому ж точку, де розміщена і донорська сім’я, бджіл у ньому необхідно залишати більше – з розрахунку на те, що льотні бджоли старшого віку повернуться назад у свою сім’ю. Відповідно, якщо відводок перевозиться на інший віддалений точок, всі бджоли залишаться у ньому.

З цієї ж причини відводки краще формувати за доброї погоди та інтенсивного медозбору, коли льотні бджоли старшого віку перебувають у полі, а тому у відводок потраплять лише молоді бджоли. Також для формування відводка бджіл добре відбирати зі щільників з відкритим розплодом (личинками), оскільки там перебувають бджоли-годувальниці молодшого віку, які, по-перше, не облітувалися та відповідно не повернуться у свої сім’ї, а, по-друге, проживуть ще відносно довший період часу. Крім того, такі бджоли значно краще приймають підсаджену матку;

– якщо на час необхідного формування відводків сила сімей та кількість у них розплоду для цього ще недостатні, можна формувати збірні відводки, відбираючи для них бджіл з розплодом від різних сімей пасіки;

– підгодовувати бджіл відразу ж після формування відводка не можна, оскільки з великою ймовірністю це призведе до крадіжки та нападу на відводки;

– з метою уникнення нападу на сформований відводок його спочатку можна розмістити у будь-якому місці точка та залишити його там на один-два дні, щоб злетіли старі льотні бджоли. Після цього відводок переносять на інше постійне місце.