Необхідний реманент

Найліпшим матеріалом для стамески може бути нержавійка (авв202) або сталь (с21010035, w40160). Не варто купувати стамесок, виготовлених з різноманітних сплавів, бо вони будуть гнутися або ламатися.  Коли планується утримувати бджіл в українських чи корпусних вуликах, на пасіці варто мати довгу стамеску (МЕ000078). Нею легко можна зішкрябувати воскові надбудови або видаляти сміття з дна та нижньої частини вулика.

Незамінним атрибутом на пасіці є димар. За допомогою диму з нього пасічник, оглядаючи бджолосім’ю, заспокоює бджіл. Відкривши вулик, впускаємо декілька клубів диму поверх рамок. Відчувши дим, більша частина бджіл переміщається вглиб гнізда. Вони набирають у зобики меду та спокійно сидять на рамках, не злітають у повітря та не жалять пасічника. Сучасна промисловість випускає багато різновидів димарів. Найпоширенішими є димарі з листового металу та нержавійки (МЕ000009).  

Для запобігання опікам рук пасічника димарі можуть обладнуватися захисними кожухами (авв507). Завдяки ним підвищується протипожежна безпека при роботі з бджолами у пересувних та стаціонарних бджолопавільйонах. Для розпалювання димаря використовують газету або шматки картонних лотків для курячих яєць. Підпаливши газету, декілька разів стискають і відпускають міх димаря, щоб утворився вогонь та трохи жару. Потім до нього вкидають шматки порохна та «працюють» міхом доти, доки не розпалять димар. Найліпше для димаря підходить струхлявіла верба та інші добре висушені струхлявілі залишки листяних дерев. З метою економії порохна, спочатку димар розпалюють порохном, а потім, коли утворився жар, до нього можна кинути сухі полущені кукурудзяні качани. Пасічна промисловість випускає вже готове високоякісне «паливо» для димарів (3228). Не варто в димар вкидати шматки фанери, шпон чи інші матеріали, які на собі мають залишки лаків, фарб чи клеїв. Під час роботи з таким димарем випари з цих матеріалів разом із димом з димаря отруюватимуть не лише бджіл, а й самого пасічника, особливо коли він працює в павільйоні. Також ні в якому разі не можна розпалювати димар використаними противароатозними смужками.

Сам міх димаря може бути виготовлений з різних матеріалів: шкіри, дерматину тощо. 

Вибираючи димар, потрібно декілька разів стиснути і відпустити міх. Пружина у міху повинна легко стискатися і швидко повертати міх у попереднє положення. Якщо пружина буде занадто туга, то ви купите собі не димар, а еспандер, і наприкінці дня м’язи пальців рук вас болітимуть. Зазвичай на промисловій пасіці міх димаря витримує сезон. Щоб не купувати новий димар, можна в ньому замінювати тільки міх (АВВ508, МЕ000117), тому немає великого значення, з якого матеріалу він виготовлений.

На пасіці потрібно мати і переносний ящик (рамконос). Це ящик з глухою кришкою,  виготовлений з фанери чи ДВП та обладнаний ручкою для перенесення. Ручка може бути виготовлена з паса (ВБ00001), з дерева або бути комбінована (метал-дерево) Габаритні розміри ящика залежать від розмірів рамок, які використовуються на пасіці. Він уміщує від 4 до 6 рамок. У нього відкладають рамки з вулика, які заважають під час огляду бджолосімей. Також його використовують для транспортування навощених рамок під час розширення гнізд та відібраних рамок для відкачування під час товарного медозбору. Для пасіки, яка налічує близько 20 сімей, таких ящиків потрібно 3–4 шт.

Переносний ящик можна використовувати і для транспортування пакетів та відводків. Для цього в ньому роблять засітковані вентиляційні отвори та облаштовують льоток (w0153).

Найпростіший варіант універсального переносного ящика – це ящик з двома комплектами кришок: глухою та засіткованою. Під час відкачування меду та розширення гнізд пасічник використовує глуху кришку, а для транспортування відводків чи пакетів – засітковану. Сформувавши відводок, пасічник на переносний ящик ставить засітковану кришку і транспортує бджіл на інший точок. Приїхавши на місце, замінюємо засітковану кришку на глуху та відкриваємо льоток. Зверху кришки варто поставити утеплювальну подушку та накрити листом бляхи від дощу. Таким чином, маємо нову сімейку, яка певний час може працювати у переносному ящику, доки її не переселять у повноцінний вулик.