Танці бджіл

Ернст Спітцнер зауважив, що бджоли-збиральниці, які повертаються у вулик з ношею, здійснюють рухи, які відомі в даний час як круговий, або нектарний, танець. Пізніше танці бджіл спостерігали А.І.Рут і О.У.Парк. Досліджував і докладно описав танці бджіл К.Фріш.

Звільнившись від ноші нектару, бджола описує коло на сотах, рухаючись швидкими короткими кроками. Окружність буває настільки мала, що зазвичай охоплює тільки одну клітинку. Часто бджола пробігає 1-2 кола, не змінюючи напрямку, але також часто повороти слідують швидко один за іншим, і бджола описує тільки половину або одну третину кола в кожному напрямку. Круговий танець в середньому триває близько чверті хвилини, але може тривати хвилину і довше. Часто бджола танцює в 3-4 місцях на одному соті. Потім вона спрямовується до льотку і знову летить на квітки.

Круговий танець, згідно з дослідженнями Фріша, повідомляє інших бджіл про те, що знайдені квіти з нектаром. Коли ж відкрито нове і рясне джерело пилку, бджоли, які збирають його, повідомляють про це іншим бджолам за допомогою виляючого, або пилкового, танцю. Бджола з обніжжям пилку виповзає на сот з медом і починає кружляти серед інших бджіл, при цьому вона описує не повне коло, а тільки півкола. Потім вона повертається до точки, з якої почала танець, і, повернувши в іншу сторону, робить друге півколо, яким утворює з першим ціле коло. Бджола бігає по черзі по півкола то направо, то наліво, йдучи кожен раз по діаметру до початкової точки. При поверненні по найкоротшому шляху тіло бджоли, особливо її черевце, швидко коливається в горизонтальному напрямку (звідси і назва виляючий танець). Підраховано, що тіло бджоли здійснює від 4 до 12 коливальних рухів при кожному пробігу по прямому шляху. Потім бджола вилітає з вулика, як і після кругового танцю.

За танцями бджіл можна не тільки дізнатися, що відкрите джерело нектару, але і приблизно визначити відстань до медоносних рослин від вулика.

Автор даної статті мав виключно сприятливу можливість спостерігати танці бджіл кожен день протягом 4-літніх сезонів поспіль під час поїздок для читання лекцій з бджільництва. Він бачив два танці, описані К.Фрішем, а також кілька інших. Танець, який сигналізує про джерело нектару або пилку, рідко буває одноманітним. Кожна бджола танцює по своєму. Більш того, одна і та ж бджола на одному і тому ж соті танцює по-різному. Кола бувають то великі, то малі. Інший раз бджоли стрімко несуться через стільники, навіть не виконуючи кругового або виляючого танцю. Рухи черевця можуть бути горизонтальними або вертикальними. У деяких випадках бджола рухається, як божевільна. Зазвичай вважають, що танці показують бджолам, які не були в полі, куди летіти за пилком або нектаром.

Коли джерело пилку або нектару знаходився дуже близько, бджоли, які поверталися зазвичай через 6 хвилин після відкриття вічка, здійснювали танець «радості». Якщо бджіл випускали з вулика близько 9 або 10 години ранку, вони перш за все знайомилися з новим місцем, а потім негайно спрямовувалися до найближчого джерела пилку або нектару.

Невідомо, чи бджоли, сповіщені танцівницею, летять прямо за взятком або вони шукають його. Автор вважає більш імовірним друге припущення. Бджоли-крадійки, наступні за танцівницями, літають по всій пасіці, збільшують кола польоту, поки не виявлять, де знаходиться мед.