Бджолярство у вуликах-лежаках

Стаття опублікована у журналі «Бджоляр» №10 за 2013 рік.  

Сайт: bjolar.com.ua/

 

На своїй пасіці використовую вулики-лежаки на 20 і більше рамок. Гнізда сімей у таких вуликах розділені вертикальною роздільною решіткою на дві частини – гніздову та медову (магазин) (фото 1). Надставки у таких вуликах не використовую, проте дуже рідко, за потреби, таки розміщую надставки, але тільки над медовою частиною. Щоб скомпанувати таким чином гніздо бджолосім’ї потрібно, щоб льоток у такому вулику був зміщений у сторону до однієї із бічних стінок вулика (фото 2).

Вважаю, що перевагою таких вуликів-лежаків є те, що під час перегляду гнізда сім’ї не потрібно знімати з них надставок, а при огляді медової частини не турбують бджіл у гнізді. Наприклад, для огляду гнізда знімаємо тільки стельові дошки над гніздовою частиною, а для огляду магазина – дошки тільки над ним (фото 3, 4). У таких вуликах варшавських пасічникував мій батько. Сила сімей на зиму становила близько 7 рамок. Навесні після першого обльоту та весняної ревізії гнізда звужували, а в процесі весняного росту сімей – розширювали. На початку травня, коли бджоли обсідають кільканадцять рамок робимо поділ сім’ї на гніздову та медову частини, вставляючи у вулик вертикальні роздільні решітки. Гніздову частину, яка складається з 6–7 рамок, розміщуємо навпроти льотка, а всі решта рамки переносимо за роздільну решітку. У сильних сім’ях у гніздову частину можна дати якісно відбудований щільник чи рамку з вощиною, а в медову кілька порожніх щільників. Їх ставлять з протилежного боку роздільної решітки у медовій частині, щоб ними «не розірвати» рамок з розплодом з обох боків роздільної решітки між гніздовою та медовою частиною.

Розміщення порожніх щільників між рамками з розплодом у гніздовій та медовій частині вулика може спричинити те, що бджоли у медовій частині почнуть будувати маточники, що може ввести сім’ю у ройовий стан. Навіть коли ми розмістимо порожні щільники, не розриваючи рамок з розплодом, обов’язково на 8 день після встановлення роздільних решіток, ми повинні перевірити чи бджоли не заложили маточників на рамках з розплодом у медовій частині. Ділячи сім’ю на гніздову та медову частини, на мою думку, у гніздовій частині потрібно залишати рамки з закритим розплодом чи розплодом на виході. Якщо у гніздовій частині залишимо рамки з відкритим або щойно запечатаним розплодом, то це може призвести до ройового стану, бо матка до того часу, доки вийде розплід не буде мати місця для відкладання яєць. А це у свою чергу призведе до зменшення у сім’ї кількості відкритого розплоду, і, відповідно, бджоли-годувальниці матимуть «менше роботи», що суттєво впливає на входження сім’ї у ройовий стан. Якщо у гніздовій частині можемо залишити тільки відкритий розплід, то додатково у ній розміщуємо 2–3 порожні щільники, щоб матка мала місце для відкладання яєць. На своїй пасіці роздільні решітки закладаю у всіх сім’ях підряд не зважаючи на силу сімей. В слабких сім’ях, які на початку травня займають 7 рамок, 1–2 рамки переношу за роздільну решітку і в міру розвитку сім’ї розширяю медову частину.

На мою думку, використання у вулику роздільної сім’ї привчає бджіл «до порядку», який потрібен бджоляру. Якщо гніздо займає певний обмежений простір у вулику, тоді рамки є повністю заповнені розплодом. Варто пам’ятати, що чим меншим є об’єм гнізда, тим менше в ньому меду. Найліпше це видно тоді, коли маток закривають в ізоляторах. Тому на це потрібно звертати увагу під час відкачування меду, щоб бджоли не відчували голоду, а особливо після останнього відкачування. Тоді сім’ї потрібно підгодовувати. Якщо у вулику не застосовують роздільної решітки, то коли у природі з’являється взяток, бджоли на рамках «перемішують»мед із розплодом. Принесений нектар вони складають у всіх частинах гнізда на рамках, з яких вийшов розплід.

Якщо вулик розділений на дві частини, то в міру необхідності з гніздової частини можна забирати рамки з закритим розплодом для відводків, а на їхнє місце ставлять рамки з вощиною. Медову частину розширюють тільки відбудованими рамками. Їх розміщують за першою рамкою, яка розміщена біля роздільної решітки. Під час розширення медової частини рамки пересувають від роздільної рештки в сторону бічної стінки вулика. Першу рамку, яка розміщена біля роздільної решітки під час відкачування меду не чіпають, бо на ній, як правило, є медо-пергові запаси корму, і відкачують її тільки при останньому відбиранні меду. Відкачуючи мед під час сезону з медового магазину, відкачані рамки повертають до нього, розміщуючи їх біля бічної стінки вулика. Рамки для розширення медової частини розміщують між ними та першою рамкою біля роздільної решітки.

Відкачуючи мед в другій половині пасічного сезону потрібно бути дуже уважним, щоб не спричинити бджолиних крадіжок. Відбираючи рамки з сім’ї на відкачку, потрібно одразу забирати рамки з медової частини, окрім першої біля роздільної решітки, але притому не підіймати стельових дошок гніздової частини. Відкачані рамки залишають у пасічному приміщенні. І тільки після того, як з усіх сімей пасіки відкачали мед, їм повертають рамки на осушку, причому всім одразу.

Після останнього відкачування меду (в регіоні, де розміщена пасіка автора, – це медозбір з липи. – Ред.) з усіх сімей одночасно забираємо роздільні решітки. А першу рамку, яка була біля роздільної решітки, присуваємо до рамок розплідної частини. Ця рамка буде останньою в гнізді, як правило, з медом та пергою – це буде резервний запас корму під час зимівлі та навесні для розвитку сім’ї. Таким чином гнізда бджіл складені на зиму без їхнього формування. Сім’ї підуть зимувати на свіжо відбудованих під час цього сезону (близько 50%) щільниках, бо старі щільники з закритим розплодом, ми використали для формування відводків.

У зиму сім’ї йдуть на 7–8 рамках. Для осіннього нарощування сили сім’ї та зимової загодівлі за заставною дошкою розміщуємо годівниці. Кожного тижня сім’ї згодовують 2–3 літри цукрового сиропу концентрацією 3:2.

Сформувавши гніздо бджіл на 7–8 рамках після останнього відкачування меду багато бджіл перебуватимуть поза гніздом, насамперед у просторі за заставними дошками. Це, як правило, бджоли-збирачки, які після закінчення у природі взятку залишилися без роботи. Залишивши у вулику більшу кількість рамок, ми не зменшимо кількості бджіл, що перебуватимуть за заставними дошками. Бо коли зник взяток, вони не хочуть «заважати» бджолам, які виховують розплід, а тому шукають у вулику вільне місце і чекають, коли у природі з’явиться взяток. І якщо пасічник збільшить кількість рамок у сформованому на зиму гнізді, це призведе до того, що зимовий корм буде «розкиданий» на більшій кількості рамок, а особливо на рамках з розплодом. А це може утруднити розміщення розплоду тільки на нижній частині рамок, а кормових запасів – згори рамок, що є запорукою успішної зимівлі бджолосім’ї. Окрім того, збільшуючи розмір гнізда, пасічник повинен на кожну сім’ю згодувати більшу кількість корму. Тому в регіонах, де немає пізніх товарних медозборів (після цвітіння липи. – Ред..) варто одразу після останнього відкачування меду розпочати підгодівлю сімей по 2–3 л сиропу кожного тижня. З кожною наступною даванкою сиропу бджіл, які перебувають за заставними дошками, буде все менше, однак їхня смерть не буде не марною, адже вони перероблятимуть сироп у зимовий корм, звільняючи від цього зимову генерацію бджіл.

У першій половині вересня бджолосім’ї необхідно оглянути, щоб оцінити кількість кормових запасів. Під час цього занотовують скільки ще потрібно дати корму кожній сім’ї, щоб вона успішно перезимувала. Необхідну кількість корму потрібно додати до 15 вересня. Зазвичай у вересні в теплі осінні дні зацвітає ріпак та гірчиця, які фермери висівають на своїх полях як сидерати. Це може викликати незаплановану появу у сім’ях розплоду. Тому наприкінці вересня – на початку жовтня потрібно ще раз оглянути сім’ї. Якщо в центрі гнізда виявимо дві рамки, на яких є розплід, то можна між ними вставити кормову рамку, а якщо розплоду є багато, то сім’ю варто підгодувати.

У перевах між годівлею бджіл сиропом, за заставні дошки можна встановлювати відкачані рамки на осушку. Побутує думка, що не осушені рамки менше уражуються восковою міллю. Це насправді так, я в цьому переконався, на своєму досвіді. На мою думку, метелики воскової молі «бояться залипнути» на залишках меду у щільниках, тому неохоче відкладають на них яйця. Зазначу також, що на великих пасіках процес осушування рамок є дуже трудо- та часозатратний. Окрім того, рамки, які розмістили на осушку, не повинні перебувати у вулику під час зимової загодівлі чи осінньої стимуляції сімей, бо бджоли будуть складати в них даний їм сироп.

Серед пасічників, які мешкають у регіонах, де цвіте золотушник, напевно виникне питання, як підготувати сім’ї у вуликах-лежаках для використання взятку з цього медоноса. Моя пасіка розміщена на двох точках. Перший точок (про який йшлося вище) – це точок, де пасічникує мій батько. На іншому точку після закінчення цвітіння липи до початку цвітіння золотушника треба чекати майже місяць. Після відкачування меду на цьому точку з вуликів не виймаю роздільної решітки. Тобто у вулику у гніздовій частині є 6–7 рамок та 1 рамка у медовій частині розміщена одразу після роздільної решітки. До часу, коли зацвіте золотушник підгодовую сім’ї раз на тиждень 2–3 літрами сиропу. Коли зацвіте золотушник, годівлю бджіл припиняю, а за роздільну решітку встановлюю декілька рамок для меду з золотушника. Не варто переживати, що бджоли перенесуть з гніздової частини корм у медову, адже у цей час вони нагромаджують кормові запаси біля розплоду. І тільки при інтенсивних взятках бджоли виноситимуть нектар з розплідної частини вулика через роздільну решітку у медову частину. Кількість рамок у медовій частині потрібно підбирати залежно від сили сім’ї, адже в цей період завеликий її  об’єм утруднюватиме дозрівання меду, а погодні умови в цей час далекі від оптимальних. Розмовляючи з польськими пасічниками почув думку, що мед із золотушника у своєму складі має дуже багато води.  Тому для відкачуваня і реалізації мед відбирають тільки з медової частини вулика, окрім першої рамки, що розміщена біля роздільної решітки, як резервний запас корму та перги. Потім чинять так, як і після взятку з липи: забирають роздільні решітки та формують гнізда.

Кшиштоф ОЛЬШЕВСЬКІ

 

Рейтинг
Рекомендовані товари
Підписка на новини!