З досвіду виведення маток

З досвіду виведення маток

Стаття опублікована у журналі «Бджоляр» №2 за 2013 рік.

Сайт: bjolar.com.ua/


Вадим Григорович Круглов з м. Волочиська Хмельницької області утримує пасіку у 300 бджолосімей і вже понад двадцять років займається виведенням маток, отож у цій справі має чималий досвід. Він досконало відпрацював свою досить цікаву та ефективну методику формування сімей-виховательок, виведення маток, створення нуклеусів тощо, чим погодився поділитися з читачами журналу “Бджоляр”.

Вся пасіка Вадима Круглова розміщена на трьох віддалених один від одного точках, розташованих на відстані значно більшій від радіусу льоту бджіл. Причому на точку в районі Дністра, завдяки особливому мікроклімату, розвиток сімей починається значно раніше (на 2–3 тижні), ніж в інших місцевостях. Це дає змогу на цьому точку починати формувати перші сім’ї-виховательки вже 10–15 квітня та відповідно отримувати найбільш ранніх маток.

Сім’ї-виховательки пасічник формує на 6 рамках, відбираючи від кожної з найсильніших сімей на точку по одній рамці запечатаного розплоду, щільно обсидженого бджолами. Отож, за своєю структурою вони фактично є збірними безматочними відводками. Щоб бджоли з них не розлетілися, ці сформовані сім’ї перевозить на інший точок у спеціальних 6-рамкових ящиках.

Заселяє по дві сформовані таким чином сім’ї-виховательки в один вулик через глуху перегородку – по 6 рамок в обидва відділення. В цей же день підставляє мисочки для освоєння бджолами. Наступного дня проводить прищеплення личинок за допомогою одноразового їх перенесення в підготовлені мисочки. При виведенні першої серії маток у сім’ю-виховательку підставляє прищеплювальну рамку з двома планками по 10–12 мисочок на кожній (загалом 20–24 маточники), а у всіх наступних – по три планки (30–36 маточників). Через 10 днів після щеплення личинок поміщає маточники в кліточки Титова, а на 11–12-й день виходять матки.

Вадим поділився одним досить цікавим спостереженням. Як і кожен матковивідник, у кормові відділення кліточок, у які виходили молоді матки в сім’ях-виховательках, він клав по краплі розтопленого меду. Пасічникам добре відомі випадки, коли за високої температури, яку створюють бджоли довкола кліточок з матками, та недостатньої густини корму останній розтоплювався і матки обмащувалися та залипали у кормі. Бджоли, не маючи доступу до маток, не можуть їх почистити, що інколи призводить і до загибелі маток. Так от, пасічник помітив, що бджоли відразу ж після виходу молодих маток починають їх інтенсивно годувати через кліточки і, відповідно, практично немає потреби у додатковому кормі на час перебування молодих маток у гніздах сімей-виховательок. Отож, тепер він корму в кліточках взагалі не розміщує, оскільки, на його думку, ця операція, без потреби лише забирає час. Причому виведених маток таким чином у сім’ях-виховательках за потреби утримує й довше. Жодного випадку загибелі матки з голоду не було.

Після виходу першої серії молодих маток для їх запліднення формує відповідно до кількості отриманих маток необхідну кількість нуклеусів, використовуючи безпосередньо бджіл самих сімей-виховательок. Для цього відбирає від них та готує для заселення нуклеусів потрібну кількість бджіл (струшує бджіл у ящик, витримує їх та розсипає в кожен нуклеус по одному черпаку бджіл за загальноприйнятою технологією), залишаючи в сім’ї частину бджіл (які повинні хоча і не дуже щільно, але обсідати всі щільники) із залишками розплоду, який до цього часу ще не вийшов, рамки з кормовими запасами та одну з виведених молодих маток. Тут слід зауважити, що бджіл сімей-виховательок буде цілком достатньо як для заселення нуклеусів, так і для самих сімей після відбору бджіл для цих нуклеусів. Це забезпечується тим, що після виходу з 6 рамок розплоду у сформованих сім’ях-виховательках молодих бджіл, їх сила зросте більше ніж в 2 рази. При цьому слід враховувати, що під час заселення нуклеусів назад у сім’ю ще повернеться деяка кількість льотних бджіл. Такі сім’ї, що залишилися після розформовування на нуклеуси перших виховательок, встигають набрати достатньої сили, щоб використати їх на медозборі з пізньої гречки.

Формування наступної партії сімей-виховательок та подальше виведення маток відбувається так само як описано вище. Однак після виходу молодих маток в наявності вже будуть попередньо сформовані нуклеуси, в які пасічник підсаджує нових виведених маток (або ж маточники на виході) після відбору вже запліднених маток. Від сімей-виховательок, відповідно до кількості отриманих маток, лише доформовує необхідну додаткову кількість нуклеусів, а самі виховательки використовує повторно, виводячи наступних маток.

Після виведення двох партій маток сім’ям-вихователькам підсаджують молодих плідних маток та використовують їх на медозборі, а для подальшого виведення маток формують таким самим чином нові сім’ї-виховательки. У такий спосіб вдається суттєво прискорити процес відновлення та розвитку сімей-виховательок після виведення в них маток, завдяки чому до часу настання пізніх медозборів вони за рівнем розвитку не дуже суттєво поступаються звичайним бджолосім’ям, і майже так само продуктивно використовують ці медозбори.

При виведенні останніх в сезоні партій маток, щоб не послаблювати сімей-виховательок, бджіл для формування нуклеусів від них взагалі не відбирають, використовуючи лише ті нуклеуси, що є в наявності. Після виходу цих маток сім’ям-вихователькам, в яких залишається велика кількість бджіл, підсаджують плідних молодих маток, з якими вони йдуть зимувати.

Після запліднення та відбору останніх маток нуклеуси об’єднують між собою по декілька штук, залишають одну плідну молоду матку, формуючи таким чином повноцінні сім’ї до зимівлі.

Використання такої технології виведення маток забезпечує низку переваг:

– формування сімей-виховательок та безперервний протягом сезону процес виведення маток відбуваються без будь-яких втрат щодо чисельності пасіки та рівня медозбору. Тобто, таким чином пасічнику вдалося успішно поєднати матковивідний та медотоварний напрямки спеціалізації господарства;

– такий метод формування сімей-виховательок одночасно є ще й досить ефективним протиройовим заходом, оскільки періодичне послаблення найсильніших сімей на пасіці за рахунок відбирання від них частини бджіл та розплоду для створення збірних відводків (особливо у безвзяткові періоди сезону) запобігає входженню цих сімей у ройовий стан;

– створення сильних безматочних збірних відводків та відповідно виведення маток можна розпочинати у доволі ранні терміни, коли ще рівень розвитку навіть найсильніших сімей пасіки є недостатнім для їх використання як виховательок;

– щороку на пасіці проходить майже повна заміна маток.

Андрій ДРУЖБЯК

Підписка на новини!
;