Донний пилковловлювач Анатолія Подрізана

Стаття опублікована у журналі «Бджоляр» №8 за 2013 рік.

Сайт: bjolar.com.ua/

 

Зростання попиту на квітковий пилок (бджолине обніжжя) природно пожвавлює інтерес до обладнання для його збирання. Найпростішими та найдешевшими є навісні пилковловлювачі, але зібраний у них пилок вразливий до вологи, тому відбирати його з лотків потрібно щодня. Перед раптовим дощем бджоли скупчуються на пилковловлювачах і, не маючи змоги пройти у вулик, падають на землю перед льотком.

Цих недоліків позбавлені внутрішньовуликові пилковловлювачі, які виготовлені у дні вулика або ж як окремий елемент багатокорпусна вулика. Саме такий пилковловлювач представив Анатолій Подрізан з Кременчука на майстер-класі з виведення маток у Градизьку на Полтавщині, який відбувся у квітні цього року.

Основна перевага цього пилковловлювача в тому, що він виготовлений як окрема складова частина вулика. На період збирання пилку його встановлюють між дном та нижнім корпусом вулика. Коли ж збирання пилку припиняється, пилковловлювачі знімають і зберігають окремо. Завдяки високому дну вулика («Бджоляр» №6, 2012) бджоли не вовтузяться біля пилковловлювача, як це буває з навісними пилковловлювачами, а заходять у дно вулика, а вже потім проходять через пилковловлювач. Особливо це важливо при раптовому наближенні дощу. Велика площа пилковловлювальної решітки запобігає скупченню бджіл у пилковловлювачі.

Пилковловлювач складається з дерев’яного корпуса заввишки 130 мм за розміром вулика. Спереду у нього засувається пилкозбирач з верхньою пилковловлювальною решіткою та нижньою решіткою (польського виробництва), через яку в шухляду падає відібраний пилок. Під пилкозбирачем розміщена висувна шухляда для пилку. Бджоли проходять у пилковловлювач біля задньої стінки пилковловлювача. Введення пилковловлювача в роботу (збирання пилку) здійснюється переміщенням пилкозбирача назад до упору(кінця????). За такого положення бджоли проходять через пилковловлювач. Якщо пилкозбирач потягнути вперед (до рівня передньої стінки пилковловлювача), відкривається прохід для бджіл, і вони, минаючи пилковловлювач, заходять у вулик. Спереду пилковловлювач закривається відкидною поліетиленовою плівкою.

У передній частині пилковловлювальної решітки просвердлені отвори для виходу трутнів та маток. Оскільки пилковловлювальна решітка розміщена майже на всій площі пилковловлювача, Анатолій Григорович передбачав, що через неї у пилок може потрапляти вуликове сміття (кришечки з розплоду, кристалики меду тощо). Щоб цьому запобігти, над пилковловлювальною решіткою було встановлене фальш-дно таким чином, що залишився прохід для бджіл завширшки 12 мм біля задньої стінки пилковловлювача. Після випробування пилковловлювачів на декількох десятках сімей з’ясувалося, що незважаючи на фальш-дно, вуликове сміття все-таки потрапляє у пилок. До того ж бджоли, не «бачачи» над пилковловлювальною решіткою свого гнізда, проходять через пилковловлювальну решітку мляво, і кількість зібраного пилку була менша від очікуваної. Коли ж видалили фальш-дно, продуктивність пилковловлювачів суттєво зросла, а кількість вуликового сміття відчутно не збільшилася.

Олег Коцюмбас

 

 

Рейтинг
Рекомендовані товари
Підписка на новини!